Ключові переваги легальної зайнятості.

Легальне працевлаштування у контексті розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця слід розуміти про такі плюси:

  1. Звільнити працівника можна лише на певних підставах.

Загальні підстави для звільнення з роботи передбачає ст. 40 КЗпП. Підстави для звільнення, що передбачені для спеціальних суб’єктів, містить ст. 41 КЗпП “Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов”.

  1. Необхідним є дотримання процедури звільнення.

Кожна з підстав для звільнення працівника передбачає дотримання певної процедури. Відповідно до КЗпП, звільнення на підставі скорочення чисельності/штату передбачає обов’язкову виплату вихідної допомоги, а також процедуру попередження про звільнення не пізніше, ніж за 2 місяці до дати звільнення, а на підставі невиконання трудових обов’язків – за умови відбирання пояснень стосовно причин вчиненого проступку.

  1. Існують обставини, коли звільнення неприпустиме.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці (це стосується і відпусток по догляду за дитиною). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

  1. Окремі категорії осіб користуються додатковим захистом.

Розірвання трудового договору з певних підстав може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу профспілки, членом якої є працівник (ст. 43 КЗпП). Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства потребує згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (ст. 252 КЗпП). Також існують суб’єкти, звільнення яких допускається у виняткових випадках:

а) вагітні жінки, матері з дітьми до 3 років, одинокі матері з дітьми віком до 14 років;

б) неповнолітні працівники.

  1. Існує можливість поновлення прав у суді.

У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця, він зобов’язаний у день звільнення з роботи видати йому копію наказу про звільнення . У місячний термін після отримання цього наказу працівник може оскаржити його до суду. Судовий збір за подачу позову не сплачується. Цивільний процесуальний кодекс України допускає можливість розгляду таких справ у спрощеному порядку. При винесенні рішення про поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогул; рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню  (ст. 235 КЗпП). За кожен день вимушеного прогулу працівник отримує середній заробіток.

Tagged . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


CAPTCHA Image
Reload Image